Районна газета

ПРАВО НА ПІДВИЩЕННЯ

Законодавством встановлено надбавки та підвищення до пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Розберемося в цьому питанні, спираючись на конкретний приклад.

Запитання: «Отримую на дитину пенсію у зв’язку з втратою годувальника за померлого чоловіка-військовослужбовця. Пенсію нарахували в розмірі 50% пенсії за віком. Моя дитина має статус члена сімʼї загиблого військовослужбовця. На момент загибелі чоловік проходив військову службу за контрактом. Чи є право на підвищення пенсії?»

Варто зазначити, що непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослужбовців мають право на пенсію в разі втрати годувальника за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон 2262).

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Статтею 36 Закону 2262 передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника призначають у таких розмірах:

— членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, — у розмірі 70% від грошового забезпечення загиблого годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсію призначають у розмірі 90% від грошового забезпечення загиблого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40% на кожного непрацездатного члена сім’ї;

— сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, — 30% від заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Пенсії в разі втрати годувальника, які призначають членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижчими за два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (стаття 37 Закону 2262). Із 1 жовтня 2017 року — 2904 грн.

До пенсії також встановлюється підвищення, передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон 3551). Зокрема, статтею 15 Закону 3551 передбачено, що членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону (загиблих військовослужбовців), пенсії підвищують на 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено доплату до зазначеного підвищення для того, щоб розмір підвищення становив 398,58 грн.

Документи, які подаються для встановлення підвищень і надбавок, зазначено в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок). Порядком передбачено, що при призначенні до пенсій, зокрема, підвищень відповідно до Закону 3551 подаються документи про визнання заявника, зокрема, особою, на яку поширюється дія зазначеного Закону. Таким документом є завірена в установленому порядку копія посвідчення особи, на яку поширюється чинність Закону 3551.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 2262 (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1) заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються членами сім'ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію за нормами цього Закону, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів.

Якщо особа, якій призначається пенсія в разі втрати годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заяву про призначення пенсії подають законні представники за місцем їх проживання.

Водночас законодавство, покликане захистити соціальні права членів сімей загиблих, померлих і тих, що пропали безвісти, військовослужбовців, постійно вдосконалюється. Право на пенсію в разі втрати годувальника до 22 червня 2018 року не мали курсанти і слухачі військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони. Законом України «Про внесення зміни до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника» від 03.04.2018 №2377-VІІІ, який набув чинності 22.06.2018, право на пенсію в разі втрати годувальника надано цій категорії осіб — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.

Окрім того, до 1 жовтня 2017 року виплату пенсії в разі втрати годувальника здійснювали незалежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна). Статтею 30 Закону 2262 (у редакції, що діє з жовтня 2017 року) визначено право на отримання пенсії в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більше як до досягнення 23 років, вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів і навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажистів, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців). Тобто починаючи з 1 жовтня 2017 року право на пенсію в разі втрати годувальника мають лише особи, які навчаються за денною формою навчання.

 

Приклад 1 03.09.2018 під час виконання службових обов’язків загинув військовослужбовець, який мав на своєму утриманні двох непрацездатних членів сім’ї: доньку, 13.02.2007 р.н., і сина, 19.09.2000 р.н., який є курсантом 2 курсу військово-навчального закладу.

Зважаючи на зміни в законодавстві, пенсію в разі втрати годувальника призначено двом непрацездатним членам сім’ї у розмірі 90% від грошового забезпечення загиблого годувальника (по 45% кожному із членів сім’ї).

У редакції статті 30 Закону 2262, що діяла до 22.06.2018, право на таку пенсію мала б лише донька (70% від грошового забезпечення загиблого годувальника).

 

Приклад 2    У квітні 2017 року під час проходження військової служби помер військовослужбовець. За висновком військово-лікарської комісії, причина смерті пов’язана з проходженням військової служби. Пенсію в разі втрати годувальника було призначено на одного утриманця - сина, 02.06.2000 р.н. Із 1 вересня 2018 року син є курсантом військового-навчального закладу Міністерства внутрішніх справ.

Зважаючи на те, що 2 червня поточного року він досяг повноліття, виплату пенсії в разі втрати годувальника припинено з 1 липня 2018 року. Після надання довідки з навчального закладу виплату пенсії буде поновлено з 1 вересня в розмірі 30% від грошового забезпечення померлого годувальника.